Метка: вантажніперевезення

Представники підприємств гірничо-металургійного комплексу обговорили виклики, які постають перед галуззю, під час зустрічі Юлії Свириденко із бізнесом в межах візиту прем’єр-міністерки до Дніпропетровської області.

Консолідовано позицію висловив гендиректор комбінату «Каметсталь» Олександр Третьяков, наголосивши, що металургійна галузь України стикається з безпрецедентними викликами. «Ціни на метал перебувають під тиском через низьку кон’юнктуру та посилення конкуренції на світовому ринку з боку Китаю, Туреччини та Росії. У таких умовах вкрай важливо не допустити рішень, які можуть додатково послабити позиції українських виробників», — зауважив він.

Зокрема, керівник комбінату звернув увагу на неприпустимість підвищення тарифів на залізничні вантажні перевезення, оскільки вже сьогодні тарифи «Укрзалізниці» вищі за фактичні ставки в Польщі та Словаччині, а їх подальша зміна призведе до значного зростання собівартості товарної продукції. Він наголосив, що вантажні перевезення УЗ є прибутковими і саме вони субсидують збиткові пасажирські перевезення. Тож Третьяков закликав уряд перейти до прямого субсидування із бюджету та зняти цей тягар з УЗ.

Занепокоєння також викликають плани Укренерго щодо чергового підвищення тарифів на диспетчеризацію та передачу електроенергії, що також призведе до зростання вартості виробництва та погіршення конкурентної позиції на світових ринках.

Третьяков вказав на критичну ситуацію довкола експорту металобрухту, що є важливою сировиною у металургійному виробництві. Із 2022 року щомісячний обсяг експорту зріс в 11 разів і зараз складає близько 50 тис. тонн. «При цьому активно використовується лазівка (угода з ЄС) для обходу сплати експортного мита: брухт вивозиться через країни ЄС, де діє нульова ставка (експортного мита. Для інших країн вона становить 180 є/т — ред.), а потім реекспортується в треті країни, зокрема в Туреччину», — зазначив він, додавшт, що експорт тонни брухту приносить $250-300 валютної виручки, тожі як тонна готової металургійної продукції, виготовленої з використанням брухту — $1 200.

«(Експорт брухту — ред.) завдає колосальної шкоди економіці: ми втрачаємо мільярди гривень податків і митних надходжень. Але набагато небезпечніше те, що країна позбавляється стратегічно важливого ресурсу, який буде ключовим у контексті «зеленого переходу» в Україні та Євросоюзі», — наголосив він.

Насамкінець Третьяков наголосив на необхідності захисту внутрішнього ринку від імпорту, що був витіснений з США та ЄС. «Вже сьогодні ми фіксуємо приріст імпорту в Україну металопродукції за позиціями, які успішно виробляються українськими підприємствами. Причини очевидні: посилення торговельних обмежень у США та ЄС змушує виробників з третіх країн шукати менш захищені ринки. Одним з таких ринків стає Україна», — пояснив він.

Надалі із посиленням обмежень і запровадженням нових регуляцій, таких як CBAM, тенденція буде тільки посилюватися. Третьяков зауважив, що металургійні компанії бачать реальну загрозу масового демпінгу з Китаю, Туреччини і навіть Росії через механізми реекспорту із «дружніх країн», що може призвести до зниження обсягів внутрішнього виробництва та зниження надходжень до бюджету.

У свою чергу, Юлія Свириденко зауважила, що проблеми гірничо-металургійного комплексу заслуговують на більшу увагу як місцевої влади, так і окремих міністерств. «Такі підприємства не лише роблять внесок в економіку, але й фактично забезпечують життя цілих міст, особливо поблизу лінії фронту. Це і проблематика внутрішніх тарифів, і доступ на зовнішні ринки, і виклики євроінтеграції. Такого секторального підходу не вистачає і в інших важливих галузях», — додала вона.

Як повідомляв UAprom, генеральний директор «АрселорМіттал Кривий Ріг» Мауро Лонгобардо заявив, що стрімке зростання вартості електроенергії в Україні поставило під загрозу стабільність роботи очолюваного ним гірничо-металургійного комбінату на Дніпропетровщині.