Метка: війна

  • Метінвест передав бригаді Нацгвардії засобів РЕБ на 29 млн грн

    Група Метінвест передала бригаді Національної гвардії України комплексну партію засобів радіоелектронної боротьби загальною вартістю 29 млн грн. Як зазначає компанія, допомогу надали у межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова.

    Постачання охоплює одразу кілька рівнів захисту від ворожих безпілотників і стало одним із найбільших цільових внесків проєкту у напрямку РЕБ за останні місяці.

    Передана техніка дозволяє підрозділу прикривати ключові ділянки – від передових позицій до тилових укріплень – і глушити сигнали керування ворожими дронами на різних частотах. Це дозволяє захищати від атак як особовий склад, так і техніку.

    Серед переданої бригаді техніки – десятки комплексів РЕБ «Синиця 3.5К». Ці станції призначені для створення локальних зон радіозаглушення і знищення каналів керування FPV-дронами. За словами військових, «Синиця» ефективно працює автономно та підходить для розгортання як на стаціонарних, так і на мобільних позиціях.

    Командир підрозділу, який отримав техніку, говорить, що її ефективність відчувається вже зараз: «FPV-дрон – це не просто загроза. Це снаряд з очима, що полює на тепловий слід. А ця техніка – як шапка-невидимка. І це щодня рятує життя».
    У Сталевому Фронті підтверджують, що запити на РЕБ з фронту дедалі частішають.

    «Сучасна війна – це битва технологій. І ми не можемо допустити, щоб наші воїни програвали її в повітрі. Саме тому ми нарощуємо підтримку цього напряму», – зазначив голова офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз.

    Загалом з початку повномасштабного вторгнення мілітарна ініціатива Сталевий Фронт уже передала Силам оборони понад 7 тис. дронів, 6 тис. засобів звʼязку, сотні укриттів, техніку, броньовані катери, мінні трали, а також запустила виробництво захисних екранів для танків Abrams і Bradley. Загальна сума допомоги армії з боку бізнесів Ріната Ахметова перевищила 11,3 млрд грн.

  • Транспортний сектор України зазнав збитків на понад $36 млрд через широкомасштабну війну

    Транспортний сектор України вже зазнав збитків на понад 36 мільярдів доларів внаслідок розвʼязаної широкомасштабної війни Росії. (далее…)

  • Україна у 2024 році витратила на війну понад $64 млрд – SIPRI

    Військові витрати України у 2024 році через війну збільшилися на 2,9% до $64,7 млрд або 34% від ВВП. (далее…)

  • З початку великої війни в Україні було пошкоджено понад 63 тис. об’єктів енергетики

    За три роки широкомасштабної війни в Україні було пошкоджено понад 63 тисячі об’єктів енергетичної інфраструктури (далее…)

  • Збитки довкіллю України через війну сягнули майже €85 млрд

    В Україні збитки довкіллю через війну вже сягнули майже 85 млрд євро. (далее…)

  • За три роки війни Метінвест спрямував 8,4 млрд грн на підтримку України

    Протягом трьох років широкомасштабної війни Росії проти України Група Метінвест спрямувала на допомогу Україні та її громадянам 8,4 млрд грн, з яких 4,4 млрд грн — на потреби армії, повідомила пресслужба компанії.

    «З першого дня повномасштабного вторгнення й через три роки потому ми продовжуємо боротьбу за Україну. Попри виклики воєнного часу, Метінвест зміг не лише вистояти, а й зберегти статус лідера з експорту, опори держави, одного з найбільших донорів ЗСУ. І все це – завдяки внеску кожного працівника Метінвесту – в Україні та закордоном. Нас єднає спільна мета – наближати перемогу всіма доступними засобами. А після неї – стати фундаментом для повоєнної відбудови», — зазначив Генеральний директор групи Юрій Риженков.

    У повідомленні групи зазначається, що підприємства Метінвесту працюють із різним рівнем завантаженості, а деякі з них призупинили діяльність через воєнні ризики. Водночас попри труднощі воєнного часу, Метінвест інвестує в майбутнє. Так, 2025 року компанія планує спрямувати майже 5,7 млрд грн у розвиток криворізьких гірничо-збагачувальних комбінатів. Передбачається, що інвестиції у виробництво «Каметсталі» становитимуть 2,5 млрд грн. Це рекордна сума за останні роки, значну частину якої спрямують на підтримання працездатності основного обладнання та технологічних процесів для стабільного випуску продукції підприємства.

    Крім того, у 2024 році з урахуванням асоційованих компаній та спільних підприємств Метінвест перерахував до бюджетів усіх рівнів в Україні 19,8 млрд грн, що становить 61% від загального обсягу відрахувань металургійних підприємств держави. Це робить компанію найбільшим платником податків ГМК.

    З перших днів повномасштабного вторгнення Метінвест надає підтримку Силам оборони України в межах мілітарної ініціативи Сталевий Фронт Ріната Ахметова. За цей час компанія стала одним із найбільших донорів ЗСУ серед приватних бізнесів, спрямувавши на потреби військових 4,4 млрд грн.

    Щоб зміцнити обороноздатність країни, Метінвест налагодив сталеве виробництво для армії. Однією з найважливіших розробок є спеціальні мобільні укриття, які одночасно слугують бійцям і захистом від ворожого вогню, й польовим житлом. Наразі військові отримали 679 таких конструкцій. Окрім того, на їхній основі фахівці Метінвесту виготовляють командні пункти, а ще – збудовано перший в Україні підземний шпиталь, який врятував життя вже понад 1 000 українським воїнам. Компанія також освоїла виробництво захисних металевих екранів для військової техніки. Наразі бійці отримали 300 екранів. Метінвест за кресленнями також виготовив з української бронесталі щит для екіпажу ЗРК Patriot.

    Крім того, Метінвест займається розмінуванням українських територій. Фахівці компанії налагодили виробництво протимінних тралів – спеціальних конструкцій, які кріпляться на танки для знешкодження протитанкових та протипіхотних мін. Наразі на фронт передали 30 тралів. Сталь Метінвесту також використовується для виготовлення пластин для бронежилетів, «ловців «Ланцетів», протитанкових їжаків, мінібастіонів та мобільних автомобілів-багі.

    Метінвест спрямовує ресурси на закупівлю обладнання, амуніції й техніки для фронту. Військові отримали близько 7 700 розвідувальних дрони, 2 000 тепловізорів, 2 000 одиниць високоточної оптики спостереження, 450 систем резервного живлення, 875 одиниць комунікаційного обладнання, 650 авто, зокрема й «швидкі», а для їхнього заправлення – 1,5 млн літрів пального. Компанія передала армії 31 500 аптечок і турнікетів, а також спрямувала на розвиток тактичної медицини в Україні в співпраці з благодійним фондом PULSE понад 25 млн грн.

     

    Окрім того, спільно зі ЗСУ Метінвест працює над створенням ліній оборони: залучає фахівців, надає матеріали та спецтехніку. На Донецькому та Запорізькому напрямках побудовано понад 200 км фортифікацій.

    Компанія піклується про понад 8 000 своїх співробітників, які проходять службу в Силах оборони України, допомагаючи закривати основні потреби в амуніції, техніці, речах. А після повернення з фронту створює умови для комфортної адаптації ветеранів до цивільного життя. Для цього на підприємствах працює ціла екосистема, яка ґрунтується на принципах відповідальності, системності та внутрішньої справедливості.

    Також надається допомога сім’ям евакуйованих шахтарів із Покровської вугільної групи. Їм надаємо фінансову допомогу (підйомні, компенсація оренди житла), безплатне розміщення в гуртожитках, а також допомогу для дітей (влаштування в дитячі садки та школи). Так само компанія раніше потурбувалася про працівників із Маріуполя та Авдіївки.

    На початку повномасштабного вторгнення Метінвест запустив роботу гуманітарного проєкту «Рятуємо життя», який уже допоміг близько 516 тисячам мирних українців. Завдяки донорам і партнерам в Україну доставлено приблизно 4 200 тонн продуктів, засобів особистої гігієни й речей першої потреби. Лікарні забезпечено медикаментами й обладнанням на 9,5 млн грн. Також серед важливих напрямів – фізичне та психологічне відновлення військовослужбовців і мирних жителів. Так, за програмою протезування, реабілітації та хірургії допомогу отримали майже 140 захисників і цивільних українців. А майже 2 670 постраждалих жінок і дітей змогли покращити своє ментальне здоров’я.

     

  • Приватні компанії КНР розширюють присутність на окупованих територіях України — ЗМІ

    Приватні компанії КНР розширюють присутність на окупованих територіях України, активно співпрацюючи із підконтрольними Росії окупаційними адміністраціями та місцевими підприємствами промисловості та сільського господарства. Про це пише SilkBridge із посиланням на матеріал, опублікований в українському виданні НВ.

    Йдеться принаймні про десяток компаній з КНР у сфері енергетики, інфраструктури, аграрної та легкої промисловості, які постачають обладнання підприємствам, щ діють в окупації, а також відряджають своїх представників на захоплені українські території для перемовин, створення спільних підприємств та  залучення місцевої робочої сили, зазначає видання.

    Зокрема, згадується китайська компанія Liming Heavy Industry Science & Technology, виробник дробарно-сортувального та млинового устаткування, яка відвантажила компанії «Надра ДНР» дробарні установки, вібраційні живильники та додаткове обладнання для гірничо-добувних підприємств.

    Також повідомляється про підприємство «Каранський кар’єр» з так званого «Тельманівського муніципального округу» окупованої Донеччини, яке уклало угоди про співпрацю з двома китайськими фірмами. Це фабрика Amma Construction Machinery Shanghai, що спеціалізується на виробництві обладнання для подрібнення порід, та Zhongxin Heavy Industrial Machinery, що займається виготовленням дробильно-сортувального обладнання. Російські ЗМІ, повідомивши про угоди, додавали, що китайці також мають надавати технічну допомогу для налагодження виробничих процесів на новому заводі з виготовлення мінерального порошку в Каранському кар’єрі.

    Крім того, за інформацією видання, обладнання для вугільних підприємств Донбасу постачала Sany Heavy Industry. Мова про продаж прохідницьких комбайнів фірмі «Імпекс-Дон», що має контроль над 4 шахтами в окупації: дві в Чистяковому (Торезі), у Сніжному, та в Хрестівці (Кіровському).

    Повідомлялося також про низку візитів чиновників окупаційних адміністрацій до Китаю та китайских бізнесменів на захоплені українські території. Так у 2024 році під час I російсько-китайського будівельного форуму в провінції Хейлунцзян голова так званого уряду «ДНР» Євген Солнцев і представники «Корпорації розвитку Донбасу» вели перемовини із керівництвом Уханьського проектно-дослідного інституту чорної металургії (Wisdri Engineering & Research Incorporation Limited), який вже реалізує кілька проектів у РФ. Їм пропонували взяти участь у запуску та модернізації металургійних підприємств на окупованій Донеччині.

    Минулого року група бізнесменів з КНР також відвідувала Херсонську область — селище Хорли та місто Скадовськ. Окупанти намагались зацікавити їх місцевими портами та можливістю постачати в регіон сільськогосподарське обладнання.

  • Металеві конструкції виявились дуже ефективними для захисту критичної інфраструктури — експерт 

    Металеві конструкції показали себе як вкрай ефективний засіб захисту об’єктів критичної інфраструктури, враховуючи швидкість їх зведення, міцність та ремонтопридатність, повідомив під час конференції Українського центру сталевого будівництва доцент КНУБА Артем Білик, який працював над розробкою проєктних рішень інженерного захисту критичної інфраструктури для Генерального штабу ЗСУ. 

    При цьому важливим фактором є забезпечення власного виробництва сталей спеціального призначення та найбільш затребуваних металевих профілів, зазначив експерт. 

    «Потрібне нове, сучасне виробництво сталі з новим спектром. Це стосується сталей, які є зносостійкими, бронесталей. Україна повинна почати виробляти власну бронесталь. Це частина нашої національної безпеки. Замкнені ланцюжки життєвого циклу це те, що дозволяло вижити багатьом державам в минулому навіть в умовах протистояння сильнішому противнику. Наприклад, це Фінляндія у війні 1939 року. Висока автономність та самоорганізація дозволяла вижити в умовах критичних загроз», — зауважив Білик. 

    Разом з тим, на його думку, важливо використовувати металоконструкції не тільки для захисту, наприклад, енергетики, а й для підсилення житлових споруд та їх відновлення після влучань, захисту інших цивільних об’єктів.  

    «У нас є величезний запит на цивільну безпеку. На жаль, старі вимоги щодо бомбосховищ, укриттів, і навіть новий ДБН не покривають суспільного запиту на безпеку. Цей запит може забезпечити галузь металоконструкцій. Так само підземні конструкції, конструкції фортифікацій, підсилення існуючих будівель. Треба щось робити з панельними будівлями, які показали себе вкрай погано при влучаннях, і [ми бачимо, що] необхідно їх підсилювати, виділяти захищені простори. Це великий виклик, але і можливість для галузі», — резюмував він. 

    Нагадаємо, у жовтні Кабмін аносував виділення додаткових €86 млн на зведення систем захисту енергооб’єктів.

  • Українці зможуть подати заяву на відшкодування збитків за злочини РФ з 2025 року

    Українці зможуть подати заяву про репарації за будь-які злочини Росії вже наступного року. (далее…)

  • Безпекова ситуація залишається ключовим фактором для відновлення польотів в Україні – Кулеба

    Авіаційна служба України готова відновити польоти на 95%, але ключовим фактором для цього залишається забезпечення безпеки пасажирів. (далее…)