Метка: війна

  • За 1000 днів великої війни РФ завдала шкоди довкіллю України на $71 млрд

    За 1000 днів широкомасштабної війни екологічна шкода, завдана воєнними діями, оцінюється приблизно в 71 млрд доларів. (далее…)

  • Безпека людей та збереження виробничих потужностей є пріоритетами Метінвесту – операційний директор

    З початком широкомасштабного вторгнення Росії в Україну керівництво Групи Метінвест визначило для три пріоритети в управлінні бізнесом,  яких дотримується і досі. Мова про увагу до людей та їх безпеку, збереження виробничих потужностей та забезпечення виживання компанії, розповів операційний директор Метінвесту Олександр Мироненко під час Саміту CEO від Forbes Україна.

    Він зауважив, що промисловість є досить консервативною сферою підприємництва із визначеними наперед інвестиційними циклами та виробничими планами. Та у 2022 році компанія була змушена змінити цю модель управління на більш гнучку, сфокусувавшись на збереженні колективу та бізнесу.

    «Базуючись на цих принципах ми визначали, як і де ми працюємо. Найважча ситуація була в Маріуполі. Наші керівники продовжили працювати в оточеному місті, займаючись евакуацією людей. Ми зустрічали їх та розміщували в  Запоріжжі, Кам’янському та інших містах, допомагали з адаптацією, роботою. Це був найбільш складний досвід. У Кривому Розі, який має протяжність близько 100 км, ми законсервували ті підприємства, які були ближче до фронту і забезпечили роботу тих, які могли працювати з огляду на безпеку. Аналогічним чином діяли в Запоріжжі. В Авдіївці намагались працювати стільки, скільки можемо, і зупинили виробництво влітку 2022 року», — пояснив Мироненко.

    Зараз на підприємствах Метінвесту, багато з яких знаходяться в регіонах, наближених до зони бойових дій, є чітко визначений протокол роботи під час тривог та обстрілів, обумовлений специфікою виробничих процесів. Якщо вони є безперервними, наприклад, як у доменному цеху, біля конвертера чи на аглофабриці, то присутність персоналу та нагляд за виробництвом є обов’язковим. У такому випадку компанія проводить комунікацію з персоналом, забезпечує робітникам укриття біля виробничих потужностей та надає індивідуальні засоби захисту – бронежилети і каски. «Коли лунає сигнал повітряної тривоги, вони це все вдягають і продовжують працювати», — пояснив Мироненко. Якщо ж присутність персоналу не обов’язкова, то працівники спускаються у сховище і чекають там на закінчення тривоги.

    Важливим аспектом роботи Мироненко також назвав активну залученість керівництва в усі процеси, які відбуваються на підприємствах групи. «Зараз у Покровськ (де розташований вугільний бізнес групи – ред.) я їжджу кожні 2 тижні. Якщо є потреба, то частіше. Люди повинні бачити, що всі на місці і всі працюють. Є директор шахти, є керівництво холдингу, яке піклується про персонал і розуміє ситуацію на місці. Загалом кабінетне лідерство у металургії не працювало ніколи. Не можна керувати заводом з офісу — треба розуміти, що відбувається в цеху і разом із директорами вирішувати проблеми. Коли люди не відчувають залученість керівництва, вони не розуміють, для чого вони працюють», — сказав топ-менеджер Метінвесту.

    Зараз на підприємствах групи у Запоріжжі, Кривому Розі, Кам’янському, Покровську працює 45 тисяч людей. Метінвест активно долучився до допомоги силам оброни України, надсилаючи війську засоби захисту та дрони. На деяких майданчиках групи також налагодили виробництво оборонної продукції, такої як металеві укриття та трали для розмінування територій.

  • Транспортування електроенергії є однією з найбільших проблем – СОО Метінвесту Мироненко

    Ситуація в українській енергосистемі є критичною, хоча і стабілізувалася останнім часом, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Метінвест в інтерв’ю для Suddeutsche Zeitug. Однією з чинних проблем він назвав транспортування електоренергії.

    Наразі компанія, за його словами, має можливість забезпечувати свої потреби в електроенергії за рахунок української генерації, хоча ще в серпні та на початку вересня доводилось імпортувати додаткові обсяги електрики для підтримки безперервного виробництва.

    «Ми імпортували електроенергію, оскільки в той період населення часто знеструмлювали на кілька годин, а нам треба було підтримувати безперебійне виробництво», — пояснив він.

    Попри те, що зараз спостерігається певна позитивна динаміка, і в країні не застосовуються обмеження на споживання електроенергії, енергосистема України зазнала значних руйнувань внаслідок російських обстрілів. Зокрема, виробництво електрики порушено не лише через руйнування електростанцій, а й через знищену інфраструктуру, яка використовується для трансформації та передачі е/е до кінцевого споживача.

    «Транспортування електроенергії, наприклад, з атомної електростанції через трансформатори до наших заводів наразі є однією з найбільших проблем. Раніше завод мав три різні лінії електропередач, а тепер лише одну. Якщо станеться аварія, ми не зможемо перемкнутися на іншу лінію. Як нещодавно, коли ми були змушені повністю призупинити виробництво на одному підприємстві», — пояснив він.

    За словами Мироненко, це порушує технологічні процеси на підприємствах та може завдати значної школи обладнанню. «Метал, зокрема в доменних печах, виробляється безперервно. Якщо виробництво зупиняється без підготовки, розв’язання всіх проблем може тривати один-два або навіть три тижні», — резюмував він.

  • Здорожчання логістики та електрики погіршує позиції українських металургів на світових ринках — Каленков

    Підприємства гірничо-металургійного сектору України відчувають значний тиск на собівартість своєї продукції через зростання витрат на перевезення вантажів, зокрема й залізничним транспортом, а також тарифів на електроенергію, зауважив президент об’єднання підприємств «Укрметалургпром» Олександр Каленков під час конференції «Український експорт. Вікно відкривається?», що відбулась у Києві 25 вересня.

    За словами Каленкова, збільшення виробничих витрат позбавляє українські підприємства конкурентних переваг на світових ринках. Зокрема, він зазначив, що вартість електроенергії для промислових споживачів суттєво зросла, і зараз металургійні підприємства змушені закуповувати її майже в 2 рази дорожче, ніж у сусідніх країнах Європи.

    Крім того, вартість логістики за останні кілька років збільшилася у 4-6 разів. До прикладу, витрати на доставку залізної руди становлять до 40% у собівартості відповідної продукції. «Ми стаємо просто неконкурентоспроможними», — пояснив він.

    Каленков додав, що підприємства ГМК працюють в режимі виживання з 2022 року.
    «Ніхто з підприємств не отримує прибуток уже 2,5 роки. Більше того, ми зберігаємо трудові колективи, платимо зарплати. Тиск у собівартості це головне. І у компаній зараз навіть немає можливості взяти гроші на глобальному ринку через воєнні ризики. Тому перекритися до перемоги ми теж не можемо», — пояснив він.

    Іноді вартість логістики є настільки високою, що повністю зʼїдає дохідність у певних товарних групах, додав перший заступник генерального директора компанії «Інтерпайп» Денис Морозов, також присутній на заході. Він зауважив й високу вартість електрики, яку змушена платити компанія, яка оперує енергоємним електросталеплавильним виробництвом.

    Серед інших проблем, з якими стикаються українські металурги, говорили про воєнні ризики. Зокрема, за словами Каленкова у Покровську, який знаходиться під загрозою захоплення з боку російської армії, розміщено важливе для української металургії підприємство з видобутку коксівного вугілля, а його втрата суттєво послабить галузь. Без доступу до місцевого вугілля металургійні підприємства будуть змушені суттєво скоротити виробництво сталі — до 2-3 млн тонн на рік. Таке скорочення дорівнює втраті кількох відсотків ВВП країни, зауважив Каленков.

    За словами Морозова, близькість бойових дій негативно впливає на роботу трубного виробництва «Інтерпайп» в Нікополі, оскільки через обстріли і тривоги доводиться зупиняти виробничий процес. Разом із тим компанія намагається утримувати темпи виробництва.