Ellyt, always here

Метка: вільнаторгівля

  • Кабмін схвалив ратифікацію угоди про вільну торгівлю з Туреччиною 

    Кабінет міністрів 13 серпня схвалив законопроєкт «Про ратифікацію угоди про вільну торгівлю між урядами України Туреччини. (далее…)

  • Україна та держави ЄАВТ підписали модернізовану угоду про вільну торгівлю 

    Україна та держави Європейської асоціації вільної торгівлі (ЄАВТ) — Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія та Швейцарія уклали модернізовану угоду про вільну торгівлю (далее…)

  • Повернення мит на українські товари в ЄС матиме руйнівні наслідки для економіки України – Марченко 

    Міністр фінансів Сергій Марченко попередив, що повернення мит на українські товари в Євросоюзі матиме руйнівні наслідки для української економіки. (далее…)

  • Україна у квітні підпише оновлену угоду про вільну торгівлю з країнами EFTA – Качка

    Заступник міністра економіки, торговий представник України Тарас Качка анонсував підписання оновленої угоди з країнами EFTA (далее…)

  • Питання можливого переходу в торгівлі України з ЄС на ст.29 DCFTA є більше політичним – Качка

    Україна наразі в переговорах з ЄС про торгівлю шукає рішення щодо можливого повернення з 5 червня 2025 року (далее…)

  • Україна готова ратифікувати угоду про вільну торгівлю з Туреччиною – Зеленський 

    Україна готова ратифікувати угоду про вільну торгівлю з Туреччиною під час майбутнього візиту президента Реджепа Таїпа Ердогана. (далее…)

  • Качка: Уряд розраховує на продовження режиму безмитної торгівлі з ЄС після 6 червня

    Україна працює з ЄС над розширенням доступу українських товарів на європейський ринок, зокрема, ведуться перемовини про збереження для України режиму безмитної торгівлі після 6 червня 2025 року.

    Про це заявив заступник Міністра економіки України — Торговий представник України Тарас Качка під час Комітетських слухань «Стратегічні орієнтири поглиблення торгівельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу в умовах набуття Україною офіційного статусу кандидата на вступ до ЄС» в Києві 26 лютого 2025 року.

    «Ми розраховуємо на продовження автономних торгових преференцій після 6 червня 2025 року. І водночас разом з партнерами дуже активно працюємо над  лібералізацією торгівлі відповідно до Угоди про асоціацію. Є гарні новини – перелік товарів, які є чутливими для Європейського Союзу, короткий — буквально кілька позицій. І ми сподіваємося, що знайдемо рішення за цими товарами», — зазначив Тарас Качка.

    Качка також наголосив, що Україна та ЄС вийшли на певне порозуміння щодо умов доступу української металургійної продукції до європейського ринку в контексті перемовин про продовження режиму безмитної торгівлі після червня 2025 року.

    Вони стосуються рішення Єврокомісії, яка у квітні 2022 року скасувала усі мита та захисні заходи на імпорт з України, зокрема й металопродукції. Йдеться про антидемпінгове мито на безшовні труби (25,7%) та гарячекатаний рулон (60,5 є/т), а також тарифних квот на металопродукцію із 25% митом.

    «У нас більш-менш є розуміння з Європейським Союзом, яким чином зберегти умови доступу до європейського ринку, навіть за умови, коли торгові заходи припиняться. Я думаю, що офіційно оголошення по цих питаннях можна очікувати під час засідання Ради асоціації Україна-ЄС», — зазначив Качка. Рада має відбутися цього квітня.

    Тарас Качка наголосив, що одним із ключових викликів залишається механізм CBAM (вуглецеве коригування імпорту), запроваджений ЄС. Україна веде переговори про тимчасове виключення з-під його дії до завершення війни та відбудови. Також розглядається декларативний підхід, який дозволить звітувати про викиди без сплати відповідних платежів. Це критично для збереження конкурентоспроможності українських виробників.

    Як зазначив Тарас Качка, враховуючи ініціативу Єврокомісії щодо відтермінування повноцінного запуску механізму (зокрема, продажу сертифікатів CBAM) на 2027 рік Україна матиме більше часу для перемовин.

    Третій ключовий напрямок — робота на шляху до підписання промислового безвізу (угоди ACAA).

    «Триває робота над планом істотного розширення Угоди АСАА на максимальну кількість товарів. За підрахунками вона може охопити до 80% промислового експорту до Європейського Союзу. Активно працюємо над тим, щоб укласти Угоду вже цього року», — зазначив Тарас Качка.

  • Тарифний тиск, доступ до зовнішніх ринків та декарбонізація: гендиректор Метінвесту назвав основні виклики 2025 року

    Гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков очікує, що на діяльність компанії, зокрема, спроможність забезпечувати достатній рівень експорту металургійної продукції, протягом року впливатиме низка факторів, таких як тарифна політика державних монополій, умови доступу до ринків США, ЄС, Великобританії та інших країн, а також швидкість та умови декарбонізації промисловості в Україні.

    В інтерв’ю видання Forbes Україна він зазначив, що одним із найважливіших факторів є збереження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. «Для цього потрібно, як я вже казав, щоб державні монополії не створювали додаткового тарифного тиску на бізнес, що працює», — пояснив він.

    Важливо також зберегти лібералізацію торгівлі сталлю з ЄС, США, Великою Британією та посилити санкції проти ГМК Росії, яка продовжує продавати сляби й чавун до ЄС через позицію окремих країн.

    Крім того, результати бізнесу залежатимуть від послідовної екологічної та промислової політики держави з екомодернізації та декарбонізації. «Нам всім через війну потрібне відтермінування для України щодо запровадження СВАМ. І актуальним фактором залишиться підтвердження критичності бронювання та залучення ветеранів до роботи через ризик втратити кваліфікований персонал», — зауважив Риженков.

    Він також звернув увагу на важливість доступу українських компаній до фінансування проєктів із модернізації та зеленого переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку України. «Але ці теми повоєнні, і про них можна буде поговорити окремо, коли настане мир», — резюмував він.

  • ЄС та Україна працюватимуть над прискоренням впровадження вільної зони торгівлі – віцепрезидент ЄК

    Впровадження вільної зони торгівлі між ЄС та Україною – це дуже важлива фаза, яка дозволить Україні вбудуватися в єдиний ринок Європи, ми хочемо посилити цей напрям і прискорити його. (далее…)

  • Українським металургійним компаніям потрібні конкурентні умови на ринку ЄС – Водовіз

    Група Метінвест, яка є лідером галузі в Україні за обсягами виробництва та експорту, впевнена у якості своєї продукції, тому в процесі євроінтеграції прагне мати не преференції, а можливість працювати на ринку ЄС, виходячи з рівних умов для конкуренції. Таку думку висловив керівник Офісу генерального директора Метінвесту Олександр Водовіз, йдеться у матеріалі UAprom «Євроінтеграція України: промисловість просить конкурентні умови».

    ЄС є основним покупцем української металургійної продукції, і роль цього ринку зросла ще більше після російського вторгнення в Україну, внаслідок якого галузь майже втратила доступ до покупців в Азії та на Близькому Сході. Тож перспектива стати частиною вільного європейського ринку є досить привабливою для українських виробників. Хоча у бізнесу є сумніви у спроможності втримати позиції, якщо європейське законодавство буде імплементоване в Україні без жодних виключень або ж перехідних періодів.

    «Зараз є такий посил, наприклад, в екологічній сфері, що ми як країна маємо прийняти всі акти ЄС. Але всліпу не можна цього робити, бо умови не рівні. Наприклад, в ЄС на декарбонізацію підприємствам надається фінансування розміром від 500 млн до 1 млрд євро. У нас такої можливості немає. Тому прохання звертати увагу на те, що ми в різних вагових категоріях знаходимось», — зауважив Водовіз.

    Окрім грантів на екологічну модернізацію він також згадав, що російська металургійна продукція досі присутня на європейському ринку через виключення у санкціях. Сталеві сляби з РФ є значно дешевшими, і багато європейських виробників прокату цим користуються. Натомість італійські заводи Метінвесту працюють з дорожчою європейською сировиною, пояснив Водовіз, відповідно їх готова продукція є дорожчою за конкурентів. «Найбільше на європейському ринку нас не хочуть бачити росіяни. 80% конкуренції у нас із ними», — констатував представник компанії.

    Він закликав шукати синергію у відносинах між Україною та ЄС, оскільки від партнерства на рівних умовах виграють обидві сторони: ЄС отримуватиме залізну руду, коксівне вугілля та кокс, що забезпечуватиме роботу місцевих виробників сталі, а Україна матиме ринок збуту та доступ до активів, які можна придбати і таким чином підтримувати попит на продукцію гірничо-металургійного сектору з України.