Ellyt, always here

Метка: вступдоєс

  • Україна завершила процес скринінгу на відповідність до Європейського законодавства

    30 вересня Україна разом з Європейською Комісією завершила офіційний скринінг відповідності українського законодавства до права ЄС. (далее…)

  • Шмигаль сподівається на відкриття переговорних кластерів про вступ України до ЄС у найближчі місяці 

    Україна очікує, що переговорні кластери про вступ держави до Європейського Союзу будуть офіційно відкриті у першій половині цього року. (далее…)

  • Україна може стати ключовим партнером у забезпеченні стратегічної автономії ЄС — дослідження

    Україна може стати ключовим партнером для забезпечення стратегічної автономії Європейського Союзу, зменшуючи його залежність від геополітичних конкурентів у сферах критичних матеріалів, промисловості та продовольства.

    Про це йдеться у дослідженні «Стратегічні орієнтири поглиблення торговельно-економічних відносин України з країнами Європейського Союзу», яке презентували 26 лютого на слуханнях Комітетів Верховної Ради з питань економічного розвитку і аграрної та земельної політики.

    Згідно з дослідженням, яке провели на замовлення Федерації роботодавців України, з 2014 року, відколи Україна підписала Угоду про асоціацію з Євросоюзом, частка ЄС у зовнішньоторговельному обороті України постійно зростала – з 30% у 2013 році до 56% у 2023 році. А експорт товарів до ЄС у 2023 році сягнув $23,4 млрд, що становить 64,6% загального експорту товарів Україною. Ці показники свідчать про переорієнтацію української економіки з ринків СНД на європейські.

    Водночас, як співпраця між Україною та ЄС залишається асиметричною, оскільки основу експорту з України складають сировинні товари. Зокрема, на агропродукцію (зернові, олії, курятина) припадає 48%, на чорні метали та руди — 22%, на продукти хімпрорму та машинобудування — 19%. Тоді як з ЄС в Україну імпортується переважно продукція з високою доданою вартістю, що створює суттєвий дефіцит у торгівлі, який у 2023 році склав $9,1 млрд.

    Щоб змінити цю ситуацію автори дослідження пропонують працювати над розвитком взаємовигідної співпраці між Україною та ЄС у сфері досягнення стратегічної автономії блоку. У дослідженні визначено три ключові напрямки.

    Першим напрямком є забезпечення ЄС критичними та стратегічними матеріалами. В Україні наявні поклади 24 з 34 видів мінералів, які ЄС визначив як незамінні для розвитку передових галузей та цілей зеленого переходу. За оцінками Європейського інституту геополітичних досліджень, у разі подальшого розширення переробки стратегічної сировини в Україні, частка постачання критичних матеріалів до ЄС може зрости з 12% у 2023 році до 25% у 2030 році. Це сприятиме скороченню залежності ЄС від поставок з Китаю та інших геополітично нестабільних регіонів.

    Другим напрямком є посилення промислового потенціалу і конкурентоспроможності ЄС у низці передових галузей. Це, зокрема, оборонно-промисловий комплекс, інформаційно-комунікаційні технології та аерокосмічна галузь, у яких ЄС, як зазначається, поступився лідерськими позиціями на світовому ринку. Дослідження виділило конкретні продукти, які українські виробники можуть замінити на європейських ринках: металургійна продукція, хімічні добрива, вироби деревообробної промисловості, меблі, трактори, автобуси, електротехнічна продукція тощо.

    Третім напрямком є забезпечення продовольчої безпеки ЄС. Україна зарекомендувала себе як надійний постачальник аграрної продукції, маючи частку 7-8% у сільськогосподарському імпорті ЄС і третю позицію в переліку найбільших постачальників (попереду такі країни як Бразилія та Велика Британія). У перспективі членства в ЄС Україна зможе запропонувати співтовариству нову модель аграрного виробництва, орієнтовану на розвиток конкурентоспроможності та інновацій, а також допомогти йому зменшити залежність від імпорту продовольства з третіх країн. Наголошується, що в умовах негативних наслідків кліматичних змін та деградації довкілля у багатьох країнах Глобального Півдня, український аграрний потенціал може відіграти стабілізуючу роль на продовольчого ринку ЄС.

    Відповідна модель ефективної інтеграції української та європейської економік могла б зменшити витрати ЄС на дотації Україні після вступу до блоку. Так, за розрахунками Інституту німецької економіки 2023 року, у разі вступу України до ЄС протягом 2025 року, політика згуртованості щодо неї коштувала б країнам-донорам 50-90 млрд євро фінансування протягом п’яти років. Але активна інтеграція української промисловості й аграрного сектора в господарський комплекс ЄС сприятиме зменшенню різниці у рівні доходів в Україні та в середньому по ЄС. Відповідно, це значно полегшить ЄС тягар політики згуртованості після набуття Україною повноправного членства.

    Зокрема, згідно з економічним моделюванням, здійсненим в рамках дослідження, інтеграція на засадах взаємовигідної співпраці, дасть змогу за 10 років подвоїти ВВП України і докорінно змінити структуру виробництва й зовнішньої торгівлі. Інвестиції у розмірі $90 млрд у будівництво 570 заводів в Україні забезпечать зростання випуску товарів і послуг на 152,8%, у тому числі продукції переробної промисловості – на 168,9%. Завдяки чому частка переробної промисловості у ВВП країни зросте з 7,6% до 20,4%. Загалом може бути створено близько 815 тисяч нових робочих місць. Відбудеться також суттєве скорочення розриву за показниками валового національного доходу (ВНД) на душу населення між Україною та ЄС – з 7,1 до 3,2 разів, що впливатиме на витрати в межах політики згуртованості.

    Водночас для досягнення відповідних результатів уряд під час переговорів з ЄС має наголошувати на перевагах економічної співпраці з Україною, що включають сприяння у досягненні стратегічної автономії через практики friendshoring та nearshoring, а також залучення інвестицій у розвідування родовищ і видобуток в Україні критичних матеріалів для потреб зеленого переходу та модернізації промисловості ЄС. Але крім цього варто також:

    • переконувати ЄС відмовлятися від товарів, вироблених в Росії та Білорусі та пропонувати замінити їх на продукцію українського виробництва;
    • наполягати на усуненні бар’єрів у торгівлі, повторно запроваджених, зокрема, щодо української сільгосппродукції, як шкідливих для продовольчої безпеки ЄС;
    • наполягати на необхідності відтермінувати для України початку виплати стягнень за вуглецеві викиди в межах механізму CBAM;
    • активізувати укладання і практичне впровадження Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції між Україною та ЄС;
    • переконувати ЄС у доцільності надання за кошти Європейського фонду регіонального розвитку та інших фондів фінансової підтримки для облаштування індустріальних парків, та інших інструментів державного стимулювання промислового розвитку в Україні.

    Також у дослідженні наголошується на необхідності удосконалення і розбудови в Україні внутрішньої політики щодо розвитку національного виробничого та експортного потенціалу.

  • Вступ до ЄС відкриває значні можливості за умови, що українські інтереси будуть враховані — Водовіз

    Вступ України до Європейського Союзу та приєднання до великого вільного ринку відкриває значні можливості для розвитку економіки. Головне при цьому — забезпечити справедливі умови в процесі інтеграції, які б допомогли відновити потенціал, втрачений через руйнування, та зробити Україну сильнішою державою. Таку думку висловив голова офісу СЕО Групи Метінвест Олександр Водовіз під час виступу на конференції “Україна 2050”.

    “У переговорах про вступ до Євросоюзу ми чого хочемо? Щоб в Україні відбулися реформи та країна мала б доступ до грошей на їх реалізацію, як це було під час вступу в ЄС Польщі, Румунії, країн Балтії. Але поки ми бачимо тенденцію, що наші переговірники вважають — ми маємо просто прийняти всі умови ЄС. Нам ця точка зору видається помилковою, оскільки Україна знаходиться в умовах війни, і наша економіка суттєво постраждала”, — зауважив Водовіз. 

    На його думку, Україна має наполягати на тому, щоб економічні інтереси країни були враховані. “Нам точно треба стояти на своєму. Так, ми маємо проводити реформи, але і просити кошти на їх реалізацію, так само як це робили країни Центральної Європи, коли вступали в ЄС. У нас є прохання до тих, хто веде переговори по кластерам, звернути на це увагу”, — додав Водовіз. На його думку, саме фінансування від ЄС допоможе імплементувати в Україні європейське законодавство, виконання якого дуже часто пов’язане зі значними інвестиціями у модернізацію виробничих потужностей, удосконалення інституцій та організаційні зміни. 

    Крім того, він звернув увагу на низку факторів, що також сприятимуть залученню капіталу та розвитку бізнесу в Україні. Серед них забезпечення безпеки і завершення війни, збереження демократії та демократичних інституцій, справедливі суди, захист інвестицій.

  • Євроінтеграція України: промисловість просить конкурентні умови

    Вступ України до ЄС вимагає повної імплементації європейського законодавства, що також передбачає запровадження нових стандартів та вимог до роботи українського бізнесу. Часто їх реалізація неможлива без значних інвестицій у модернізацію виробництва та організаційних змін, які також вимагають додаткових вкладень. Тож українські промисловці, які вбачають у євроінтеграції не тільки значні можливості, а й певний виклик, наголошують на необхідності враховувати, що бізнес в Україні стикається з низкою обмежень та вже несе додаткові витрати через війну, тому за визначенням знаходиться не в конкурентному середовищі. На переконання представників низки компаній металургійного та агросектору, що взяли участь в обговоренні цієї теми на Київському міжнародному економічному форумі, саме забезпечення рівних умов для українського і європейського бізнесу могло б сприяти успішній інтеграції України до спільного економічного простору ЄС.

    Промисловість: треба не преференції, а рівні можливості

    ЄС є основним покупцем української металургійної продукції. Роль цього ринку зросла ще більше після російського вторгнення в Україну, внаслідок якого галузь майже втратила доступ до покупців в Азії та на Близькому Сході. Тож перспектива стати частиною вільного європейського ринку є досить привабливою для українських виробників. Хоча у бізнесу є сумніви у спроможності втримати позиції, якщо європейське законодавство буде імплементоване в Україні без жодних виключень або ж перехідних періодів.

    «Зараз є такий посил, наприклад, в екологічній сфері, що ми як країна маємо прийняти всі акти ЄС. Але всліпу не можна цього робити, бо умови не рівні. Наприклад, в ЄС на декарбонізацію підприємствам надається фінансування розміром від 500 млн до 1 млрд євро. У нас такої можливості немає. Тому прохання звертати увагу на те, що ми в різних вагових категоріях знаходимось», — зауважив керівник Офісу генерального директора Групи Метінвест Олександр Водовіз.

    Він наголосив, що Метінвест, який є лідером галузі в Україні за обсягами виробництва та експорту, впевнений у своїй продукції, тому прагне мати не преференції, а можливість працювати на конкурентному ринку, згадавши окрім грантів на екологічну модернізацію той факт, що російська металургійна продукція досі присутня на європейському ринку через виключення у санкціях. «Найбільше на європейському ринку нас не хочуть бачити росіяни. 80% конкуренції у нас із ними», — констатував представник компанії.

    Сталеві сляби з РФ є значно дешевшими, і багато європейських виробників прокату цим користуються. Натомість італійські заводи Метінвесту працюють з дорожчою європейською сировиною, пояснив Водовіз, відповідно їх готова продукція є дорожчою за конкурентів.

    Він закликав шукати синергію у відносинах між Україною та ЄС, оскільки від партнерства на рівних умовах виграють обидві сторони: ЄС отримуватиме залізну руду, коксівне вугілля та кокс, що забезпечуватиме роботу місцевих виробників сталі, а Україна матиме ринок збуту та доступ до активів, які можна придбати і таким чином підтримувати попит на продукцію гірничо-металургійного сектору з України.

    Агропром: вже в ЄС, але важливо втримати баланс

    Значна частина українських виробників сільськогосподарської продукції вже успішно працює в ЄС: компанії мають можливість сертифікуватися та постачати свої товари до країн Європи, а місцеві покупці роблять вибір на користь українського продовольства, розповів Євген Осипов, гендиректор компанії Kernel, трейдера та найбільшого виробника рослинної олії в Україні. Він, як і Водовіз з Метінвесту, переконаний у якості української продукції, однак, щоб цей фактор спрацював, в процесі євроінтеграції важливо забезпечити справедливий підхід і надати українському бізнесу такі самі можливості, як і європейським компаніям.

    «Ми впевнені в тому, що зможемо конкурувати в Європі за рівних умов. З точки зору нашої ефективності, бізнес-підходу, якості продукту ця впевненість у нас є на 100%. Але для нас також важливо, щоб нас поставили в рівні умови. Це і є робота, яку проводить уряд на досить фаховому рівні, в тому числі залучаючи нас як бізнес. Якщо ми цю справедливість з точки зору рівного підходу втримаємо, то ми точно будемо конкурентні», — зазначив він.

    Бізнес усвідомлює значущість змін, які відбуваються у законодавстві України у процесі наближення до норм ЄС, тож підприємства, зокрема й у сфері тваринництва та птахівництва пильно слідкують за нововведеннями, додав Юрій Мельник, заступник головного виконавчого директора МХП, яка є лідером з виробництва курятини в Україні. Поступовому переходу до європейських норм господарювання компанії також допомагає той факт, що МХП вже давно експортує продукцію на ринок Євросоюзу, тож має відповідний експортний сертифікат, використовує обладнання, аналогічне європейському та орієнтується на європейські практики ведення бізнесу.

    «Сектор виробництва м’яса птиці з усього аграрного сектору, можливо, готовий найкраще (до нових правил роботи – ред.)», — вважає Мельник. На його думку, в процесі євроінтеграції найбільше питань з боку ЄС до галузі буде стосовно вимог до благополуччя тварин, і деякі виробники потребуватимуть корекції цих правил, наприклад, з огляду на розташування у прифронтовій зоні і об’єктивні складнощі з модернізації виробництва в таких умовах.

    Крім того, важливо враховувати, що Україна, каже Осипов, завдяки експортним спроможностям в агросекторі забезпечує продовольчу безпеку в низці країн світу. Насправді ЄС не є головним покупцем українського збіжжя, і туди, за інформацією представника Kernel, надходить лише близько 30% всього експорту. Тож галузь зацікавлена у розробці гібридної моделі, відповідно до якої бізнес, який працює з європейським ринком, мав би працювати за європейськими стандартами, а фермери, що постачають продукцію на інші ринки, працювали б з їх стандартами та вимогами, щоб мати можливість і надалі забезпечувати надходження продовольства у треті країни.

    Уряд: хоче знати де «червоні лінії» для українського бізнесу

    Україна вже розпочала переговорний процес щодо вступу в ЄС, нагадав генеральний директор Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Олександр Ільков, і тим самим взяла на себе зобов’язання на момент вступу до Євросоюзу повністю імплементувати все європейське законодавство і стандарти, які гарантують свободу руху товарів, працівників, капіталів та надання послуг. «Це питання не обговорюється», — зазначив він і додав, що діалог з Брюсселем можливий лише в частині того, які перехідні періоди та можливі відступи від існуючих норм може отримати Україна.

    Наразі почався дуже важливий на думку Ількова етап скринінгу українського законодавства на відповідність законодавству ЄС за всіма 35 переговорними розділами, в процесі якого і буде визначено, стосовно яких норм Київ проситиме про певні виключення та прискорений доступ до певних інструментів ЄС ще до моменту вступу. Він визнав, що євроінтеграція пов’язана з великими змінами і запросив українську ділову спільноту до діалогу. Зокрема, бізнес може доєднатися до участі в міжвідомчій робочій групі з підготовки переговорних позицій та надати своє бачення проблем та викликів. «Бізнес має чітко визначити червоні лінії, ті речі, які він готовий донести уряду і вказати, що це величезний виклик, на реалізацію якого потрібен певний час, тому давайте говорити про якісь перехідні періоди або піднімати питання з європейськими партнерами про додаткову підтримку», — наголосив Ільков.

    «Ми будемо пропонувати перехідні періоди, це залежатиме від конкретної сфери діяльності. Але безумовно проблеми та виклики в сфері захисту довкілля або шкода, завдана війною, буде враховуватись», — зауважила посол ЄС в Україні Катаріна Матернова. Вона закликала бізнес використовувати час, який залишився до безпосереднього приєднання України до ЄС, щоб максимально адаптуватися до європейських стандартів. А коли війна завершиться, в Україну почнуть надходити значні іноземні інвестиції, переконана посол: «І це, насправді, саме той шлях, який дозволив промисловості в інших країнах адаптуватися до європейських і міжнародних стандартів, стати частиною глобальних ланцюгів постачання та світових конгломератів. Цей день безперечно настане, але, на жаль, після війни».

    Вона також нагадала, що в межах Ukraine Facility Plan передбачена окрема компонента обсягом 8 млрд євро, яка покриває гарантії для українського бізнесу, який планує залучати інвестиції у відновлення та розвиток. «Звісно, що можливості (щодо фінансування – ред.) для України і членів ЄС різні, але для цього існують перехідні періоди. Коли ви станете частиною ЄС, ви зможете розраховувати на значно більші грошові надходження. Зараз під час підготовчого етапу я вважаю, що фінансування в межах Ukraine Facility дуже щедре», — резюмувала вона.