Ellyt, always here

Метка: залізнаруда

  • ІнГЗК залишається в простої через неконкурентну собівартість продукції на експортних ринках

    Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат, що є частиною Групи Метінвест, продовжує перебувати у простої через неможливість забезпечити конкурентоспроможну собівартість продукції підприємства на цільових експортних ринках, повідомила пресслужба групи у коментарі «Інтерфакс-Україна».

    Серед чинників, які призвели до цієї ситуації, компанія вказала на високу вартість електроенергії та її доставки, високі залізничні тарифи на доставку продукції у порт (якщо рахувати в доларах США, то вартість у 1,5 раза вища, ніж у 2019-2021 роках), високі портові збори (більш як удвічі вищі, ніж в аналогічних портах Європи), значний акциз у ціні дизеля, що становить майже чверть вартості пального, хоча карʼєрні самоскиди не використовують автошляхи, на ремонт яких має спрямовуватися цей акциз.

    «Також зазначимо, що поки Інгулецький ГЗК працював, він сплачував значні суми податків (близько 1,1 млрд грн у першому півріччі 2024 року), забезпечував надходження в Україну сотень мільйонів доларів валютного виторгу, створював робочі місця для десятків тисяч українців (як на самому підприємстві, так і в суміжних галузях)», — цитує агенція відповідь компанії, на думку якої для відновлення виробництва підприємства держава повинна проводити виважену тарифну та фіскальну політику.

    «Адже кожне підприємство має кілька меж: після першої воно припиняє модернізацію та розвиток, після другої — просто припиняє діяльність. І тоді втрачають і місцеві громади, й державні монополії, і сама держава», — зазначили у Метінвесті.

    ІнГЗК зупинив роботу влітку 2024 року. Виробляє залізорудний концентрат. Виробнича потужність підприємства — 14 млн тонн залізорудного концентрату на рік.
    За підсумками діяльності в 2023 році комбінат скоротив чистий збиток уп’ятеро — до 167,235 млн грн із 851,259 млн грн у 2022-му році.

  • Неефективність держмонополій лягає на українських виробників додатковим тарифним тягарем — операційний директор Метінвесту

    Державні монополії через підвищення тарифів перекладають власну неефективність на плечі виробників, а це своєю чергою погіршує конкурентоздатність українських компаній на світових ринках, зазначив операційний директор Групи Метінвест Олександр Мироненко під час Business wisdom summit, що відбувся у Києві 11 квітня.

    «Великий виклик для нас це високі тарифи. Якщо ми говоримо про вартість розподілу електроенергії, то з 2021 року вона виросла для нас в 2-2,5 рази. Тариф на транспортування газу був підвищений у 3 рази. Це неефективність державних монополій, яка лягає на нас додатковим тягарем. Варто переглядати цю політику і шукати спільну мову з держмонополіями. До прикладу, зараз ми ведемо діалог з «Укрзалізницею», яка має бажання підвищити вартість вантажних перевезень на 30%. (У випадку реалізації відповідного сценарію — ред.) це також матиме негативний ефект на діяльність компанії», — зазначив Мироненко.

    «Болючим питанням» для Метінвесту також є брак персоналу, спричинений війною, міграцією значної частини населення та мобілізацією чоловіків до війська. Наразі
    не зайнятими залишаються 10-15% вакансій на підприємствах групи, тому компанія пропонує діючим працівникам додаткову зайнятість та сумісництво, намагається активніше залучати жінок, а також реалізує інтеграційні програми для ветеранів.

    Так, ми пропонуємо людям додаткові зміни, але цей ресурс не безкінечний. Ми не можемо цим зловживати. На виробництві у нас в основному зайняті чоловіки, і це додаткова складність, оскільки ми всіх працевлаштовуємо згідно чинного законодавства. Це робить їх ласим ресурсом для ТЦК, і їх просто «вигрібають». Або люди не хочуть йти до нас працювати (і офіційно оформлювати трудові відносини — ред.). Тому це ще один із елементів нашого діалогу з Міністерством оборони, щоб знайти якість точки дотику, щоб ми могли забезпечувати роботу наших виробництв», — зазначив Мироненко.

    Серед зовнішніх викликів, з якими стикається компанія, він також назвав екологічну політику Євросоюзу, зокрема, впровадження вуглецевого податку на імпорт сталі (CBAM), який вступить в дію з 2026 року. Як зазначив Мироненко, український бізнес позбавлений можливостей реалізовувати значні проекти з екологічної модернізації через воєнні ризики та неможливість залучати фінансові ресурси на міжнародних ринках. Тому бізнес розраховує на допомогу держави в цьому питанні, зокрема у тому, що стосується запровадження довшого перехідного періоду або ж відтермінування дії CBAM для українських виробників.

    Операційний директор Метінвесту також звернув увагу, що зміна торгової політики США, яка може спровокувати світову тарифну війну, також несе значні ризики для українських експортерів. Наразі 10% мито, яке запровадив Вашингтон по відношенню до українських товарів, не є перепоною для продукції Метінвесту, яку компанія продає в США. Водночас, ситуація може погіршитись, якщо США не домовиться з основними торговими партнерами стосовно нових умов постачання продукції, і вони почнуть запроваджувати власні мита у відповідь на дії американців. Найбільші ризики Мироненко вбачає, якщо підвищені тарифи діятимуть в Китаї та країнах Євросоюзу, оскільки вони є значними споживачами залізорудної сировини та металопрокату з України. Запровадження ж додаткових тарифів неминуче призведе до підвищення вартості продукції та зниження споживання і продажів на цих ринках.

  • Atlas Iron і Roy Hill створять експортну компанію потужністю близько 74 млн т залізної руди на рік

    Австралійські компанії Atlas Iron і Roy Hill об’єднаються в Hancock Iron Ore, створивши експортну компанію потужністю близько 74 млн тонн залізної руди на рік (далее…)

  • АРМА виставляє на продаж понад 2 тисячі т арештованої російської залізної руди

    Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) розпочинає реалізацію арештованої російської залізної руди вагою понад 2 тис. тонн. (далее…)

  • Метінвест у 2024 році збільшив виробництво залізорудного концентрату на 42%

    Гірничо-збагачувальні комбінати, що входять до складу Групи Метінвест, у 2024 році збільшили виробництво загального залізорудного концентрату на 42% відносно 2023 року, до 15,73 млн т.

    Такі результати стали можливі завдяки розблокуванню українських чорноморських портів з серпня 2023 року та збільшенню портфелю замовлень на окатки, йдеться у виробничому звіті компанії.

    Виробництво товарної залізорудної продукції минулого року виросло на 58%, до 14,82 млн т. В тому числі, виробництво товарного залізорудного концентрату зросло в 2,2 рази, склавши 8,8 млн т. А виробництво товарних окатків додало 14% порівняно з 2023 роком і досягло рівня в 6,02 млн т.

    Крім того, в 2024 році виробництво вугільного концентрату групи скоротилось на 22% проти 2023 року – до 4,27 млн т внаслідок зменшення обсягів виробництва на Покровській вугільній групі на 22%, до 2,42 млн т через зміну гірничо-геологічних умов та погіршення безпекової ситуації навколо Покровська наприкінці року. Так, Метінвест призупинив роботу шахти та збагачувальної фабрики у грудні 2024-го. Виробництво вугільного концентрату на United Coal Company, вугільному активі групи в США, минулого року склало 1,85 млн т.

    Нагадаємо, минулого року Група Метінвест збільшила виробництво сталі на 4%.

     

  • DCH Steel ввела новий блок на шахті «Ювілейна» із запасами 135 тис. т руди

    На шахті «Ювілейна», що входить до рудника «Суха балка» групи DCH Steel, підготували нову виробничу одиницю, яка забезпечить виконання планових показників з видобутку залізної руди протягом наступних п’яти місяців.

    Загальні запаси блоку становлять 135 тисяч тонн сирої руди із вмістом заліза 58,4 %. Блок 28-34 розташований на п’ятому підповерсі у покладі «Головний» на горизонті -1420 м.

    «Підготовкою виробки до експлуатації займалися гірники дільниці № 19, під керівництвом В’ячеслава Тимошенка. Проходку забезпечили працівники дільниці № 18, яку очолює В’ячеслав Бодров. Людей, звісно, бракує, але завдання виконали в заплановані строки»¸ – зазначив головний інженер шахти «Ювілейна» Микола Пунтус.

    Представники Державної служби України з питань праці проконтролювали підготовку блоку до експлуатації, дотримання вимог законодавчих та нормативних актів з питань охорони праці та законодавства про надра.

  • Fortescue планує придбати Red Hawk Mining для видобутку руди в Західній Австралії

    Fortescue Ltd. планує придбати Red Hawk Mining Ltd., щоб отримати доступ до нерозробленого залізорудного родовища поблизу свого великого проєкту Solomon у Західній Австралії (далее…)

  • АрселорМіттал Кривий Ріг не зміг вийти на беззбитковість у 2024 – гендиректор

    За підсумками 2024 року «АрселорМіттал Кривий Ріг» не зміг вийти на беззбитковий рівень виробництва, повідомив гендиректор підприємства Мауро Лонгобардо. Він пояснив це низкою причин, серед яких дефіцит електропостачання, високі ціни на електрику та необхідність імпортувати значну її частину, кадрова криза, дорога логістика та несприятлива цінова ситуація на ринках металопродукції.

    «Все це негативно позначається на нашій конкурентоспроможності і відповідно на фінансових результатах», — зауважив він.

    У середині року підприємство змогло тимчасово досягти 50% завантаженості виробничих потужностей металургійного виробництва, повідомила пресслужба АМКР, а гірничий департамент працював на близько 70-75% довоєнного виробництва.

    Водночас у 2024 році фіксувалось значне зростання обсягів виробництва порівняно із 2023-м роком по всіх основних категоріях. Так, виробництво чавуну минулоріч збільшилось на 42,7% р/р, до 2,17 млн т, виплавка сталі – майже на 70% р/р, до 1,65 млн т, прокату – на 72%, до 1,53 млн т, коксу – на 48,5%, до 1,25 млн т. Гірничий департамент також продемонстрував позитивну динаміку: видобуток руди зріс на 68% у річному обчисленні, склавши 19,19 млн т, а виробництво залізорудного концентрату додало майже 72%, склавши 7,82 млн т.

    За словами Лонгобардо, ціль АМКР на 2025 рік – це можливість обходитись своїми силами.

    «Наш бізнес-план сфокусований на виживанні підприємства, поки що ми дуже обережні в прогнозах і розуміємо, що наші результаті далекі від довоєнних. Ми продовжуємо інвестувати лише в стратегічно важливий для виробництва проєкт – це будівництво хвостосховища «Третя карта», перший етап якого ми завершили цього року», — додав він.

    Раніше Лонгобардо прогнозував, що АМКР може запустити другу домну не раніше II кварталу 2025 року.

  • Канадський залізорудний проєкт Kami отримав $245 млн від японських інвесторів

    Дві японські компанії уклали угоду з Champion Iron Ore, яка передбачає інвестування 245 мільйонів доларів у запропонований проєкт з видобутку залізної руди (далее…)

  • У 2025 році в Україні очікується падіння металургійного виробництва та експорту — ЦЕС 

    У 2024 році українська металургійна галузь продемонструвала значне зростання виробництва по основних групах товарів, зокрема, виробництво чавуну склало 7,09 млн т, додавши 18% рік до року, виплавка сталі зросла на 22% р/р, до 7,58 млн т, а прокату — на 16%, до 6,22 млн т. Однак цей результат був досягнутий завдяки зростанню виробництва у період з березня по серпень-вересень 2024 року, зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда. 

    «Завдяки цьому ми маємо приріст за підсумками року. Проте якщо порівняти виробництво останніх місяців, то воно в основному співставне з аналогічними показниками 2023 року. Це означає, що у 2025 році ми, скоріш за все, побачимо зменшення виробництва», — зауважив він.  

    Серед причин, які обумовлюють такий прогноз, він назвав нестачу коксівного вугілля через припинення операцій з видобутку відповідної сировини на шахті Метінвесту в Покровську. «Це спричинить дефіцит коксівного вугілля і коксу для металургійного виробництва. Фактично, це може вилитися в те, що ми будемо експортувати менше металу і більше сировини», — додав він під час заходу ЦЕС, в ході якого відбулося обговорення економічних підсумків 2024 року.

    Він звернув увагу, що вже у грудні 2024 було зафіксоване стрімке зростання експорту залізної руди з України. Обсяг постачань збільшився у 2,15 раза порівняно із груднем 2023 року, склавши 3,45 млн т, що є максимальним значенням з початку широкомасштабної війни. Загалом у 2024 році Україна експортувала 33,7 млн т залізної руди на 2,8 млрд дол. 

    Ризиками для галузі цього року залишаються невисокі ціни на світових ринках, зокрема, через введення в експлуатацію додаткових потужностей. Також очікується посилення заходів торгівельного захисту на європейському ринку. Крім того, на показники галузі впливатиме й потреба в імпорті коксівного вугілля до України. За даними профільних експертів, скорочення виробництва сталі у 2025 році може скласти близько 9%, резюмував Ланда.

    падіння металургійного виробництва