У серпні 2025 року загальний обсяг імпорту та експорту товарів Китаю в юаневому вираженні зріс на 3,5% (далее…)
Метка: зовнішняторгівля
-
Зовнішня торгівля Китаю за січень-травень зросла на 2,5%
За січень-травень 2025 року загальний обсяг імпорту та експорту товарів у Китаї в юанях зріс до 17,94 трлн (далее…)
-
Тарифний тиск, доступ до зовнішніх ринків та декарбонізація: гендиректор Метінвесту назвав основні виклики 2025 року
Гендиректор Групи Метінвест Юрій Риженков очікує, що на діяльність компанії, зокрема, спроможність забезпечувати достатній рівень експорту металургійної продукції, протягом року впливатиме низка факторів, таких як тарифна політика державних монополій, умови доступу до ринків США, ЄС, Великобританії та інших країн, а також швидкість та умови декарбонізації промисловості в Україні.
В інтерв’ю видання Forbes Україна він зазначив, що одним із найважливіших факторів є збереження конкурентоспроможності українських виробників на зовнішніх ринках. «Для цього потрібно, як я вже казав, щоб державні монополії не створювали додаткового тарифного тиску на бізнес, що працює», — пояснив він.
Важливо також зберегти лібералізацію торгівлі сталлю з ЄС, США, Великою Британією та посилити санкції проти ГМК Росії, яка продовжує продавати сляби й чавун до ЄС через позицію окремих країн.
Крім того, результати бізнесу залежатимуть від послідовної екологічної та промислової політики держави з екомодернізації та декарбонізації. «Нам всім через війну потрібне відтермінування для України щодо запровадження СВАМ. І актуальним фактором залишиться підтвердження критичності бронювання та залучення ветеранів до роботи через ризик втратити кваліфікований персонал», — зауважив Риженков.
Він також звернув увагу на важливість доступу українських компаній до фінансування проєктів із модернізації та зеленого переходу ГМК, а також забезпечення стабільного попиту на українську сталь на внутрішньому ринку України. «Але ці теми повоєнні, і про них можна буде поговорити окремо, коли настане мир», — резюмував він.
-
У 2025 році в Україні очікується падіння металургійного виробництва та експорту — ЦЕС
У 2024 році українська металургійна галузь продемонструвала значне зростання виробництва по основних групах товарів, зокрема, виробництво чавуну склало 7,09 млн т, додавши 18% рік до року, виплавка сталі зросла на 22% р/р, до 7,58 млн т, а прокату — на 16%, до 6,22 млн т. Однак цей результат був досягнутий завдяки зростанню виробництва у період з березня по серпень-вересень 2024 року, зазначив старший економіст Центру економічної стратегії Володимир Ланда.
«Завдяки цьому ми маємо приріст за підсумками року. Проте якщо порівняти виробництво останніх місяців, то воно в основному співставне з аналогічними показниками 2023 року. Це означає, що у 2025 році ми, скоріш за все, побачимо зменшення виробництва», — зауважив він.
Серед причин, які обумовлюють такий прогноз, він назвав нестачу коксівного вугілля через припинення операцій з видобутку відповідної сировини на шахті Метінвесту в Покровську. «Це спричинить дефіцит коксівного вугілля і коксу для металургійного виробництва. Фактично, це може вилитися в те, що ми будемо експортувати менше металу і більше сировини», — додав він під час заходу ЦЕС, в ході якого відбулося обговорення економічних підсумків 2024 року.
Він звернув увагу, що вже у грудні 2024 було зафіксоване стрімке зростання експорту залізної руди з України. Обсяг постачань збільшився у 2,15 раза порівняно із груднем 2023 року, склавши 3,45 млн т, що є максимальним значенням з початку широкомасштабної війни. Загалом у 2024 році Україна експортувала 33,7 млн т залізної руди на 2,8 млрд дол.
Ризиками для галузі цього року залишаються невисокі ціни на світових ринках, зокрема, через введення в експлуатацію додаткових потужностей. Також очікується посилення заходів торгівельного захисту на європейському ринку. Крім того, на показники галузі впливатиме й потреба в імпорті коксівного вугілля до України. За даними профільних експертів, скорочення виробництва сталі у 2025 році може скласти близько 9%, резюмував Ланда.
-
Уряд розпочав діалог з ЄС про виключення України з-під дії CBAM – Качка
Україна влітку розпочала діалог з Європейським Союзом щодо виключення країни з-під дії CBAM або ж транскордонного вуглецевого регулювання, посилаючись на війну, як обставину, що завдає значної шкоди економіці країни і знаходиться поза контролем українського уряду. Про це повідомив торговий представник України Тарас Качка під час круглого столу ГМК-Центру «Як CBAM послабить економіку України».
CBAM передбачає запровадження в ЄС додаткових тарифів на імпортні товари, виробництво яких пов’язане зі значними викидами парникових газів. Наразі діє перехідний період, а з 1 січня 2026 року CBAM буде запроваджений в повному обсязі. В першу чергу він застосовуватиметься до продукції цементної галузі, заліза, сталі, алюмінію, добрив та електроенергії.
«Ми влітку провели розмову щодо надання Україні waiver (виключення з-під дії CBAM – ред.). Зараз є розуміння загальноюридичних підходів в тому сенсі, що це має бути рішення, ініційоване Єврокомісією. Ми сподіваємось, що новий склад ЄК запустить його. Відкритим залишається питання змісту рішення щодо виключення. І тут треба чітко зазначити, що ані Україна не буде запитувати, ані ЄС не буде пропонувати повне відкладення застосування елементів CBAM для України», — наголосив Качка.
Він нагадав, що наразі в ЄС триває перехідний період щодо впровадження CBAM і припустив, що умови щодо виключення України будуть ґрунтуватися на досвіді, отриманому в результаті збору і обробки відповідних даних. На його думку, виключення України з-під європейського регулювання буде пов’язане із планами України щодо запровадження національної системи торгівлі викидами та впровадження механізму CBAM на зовнішніх кордонах України, тобто щодо імпорту товарів, що підпадають під європейське регулювання, із третіх країн.
За словами Качки, відповідний діалог з ЄС продовжиться в листопаді.
Згідно з дослідженням GMK Center, запровадження СBAM у ЄС призведе до зростання втрат для української економіки. Так, якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить $202 млн експорту, то у 2030 році цей показник зросте до $1,440 млрд на рік. Крім того, за прогнозами аналітиків, через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції як цемент, добрива, чавун, квадратна заготовка, сортовий прокат.